АБАКУМОВА В. І. Градація політичних настроїв населення в умовах окупації: історичний досвід (Луганщина, 1941–1943 рр.)

 Повна версія (English,PDF)

    У статті досліджуються наслідки окупації Луганщини, що відбулася у два тижні, і, призвела до припинення повноважень радянської влади по всій території області. Тепер основній частині цивільного населення, яке залишилося на окупованій території в ідеологічному вакуумі, “доводилося самим визначати свою долю, принаймні в межах, визначених обставинами”. Згідно цього положення автор умовно виділив три групи населення. Перша - явні прихильники радянської влади, які бажали її повернення; друга - особи, які зазнали образи від радянської влади, усвідомлювали себе її ворогами та намагалися підтримати нову владу; третя - громадяни, які визнають будь-яку владу, якщо вона забезпечує їм належні умови існування. Кількісне співвідношення осіб з цих груп віддзеркалює загальне ставлення суспільства до окупантів.
   Вказано, що, через мобілізацію і евакуацію та частина населення, яка потенційна мала бути налаштована проти окупаційної влади, у кількісному відношенні була зменшена. Друга та третя групи населення через свою свідомість були потенційною соціальною опорою для німецького окупаційного режиму. Ступінь прихильності осіб з цих груп до окупаційної влади залежала від їх власних очікувань, які могла або не могла задовольнити нова влада. Для другої групи визначальними були політичні мотиви, для третьої - економічні. Друга група населення головним чином складалася з осіб, які постраждали від радянської влади та членів їх сімей.
   Автор робить висновок, що встановлення окупаційного режиму зумовило громадський конфлікт у суспільстві, поділило населення області за ставленням до нової влади. Окремі групи складали прорадянсько- та пронімецько-налаштовані громадяни, що були найменші за кількістю осіб. Ставлення до режиму осіб з цих груп було сформовано політичними мотивами та майже не залежало від умов окупації. Найбільшу групу населення становили громадяни, головною турботою яких було щоденне виживання. Настрої цієї групи залежали від політики, яку проводили нацисти, і міри, з якими окупаційна влада виправдовувала їх сподівання.
   Наголошено, що неприйняття населенням нацизму було ще одним з факторів, що обумовлювало позицію населення в період окупації. Його небажання жити під іноземним гнітом породило соціальну базу антифашистів. Проте лише незначна частина населення одразу прийшла до розуміння необхідності боротьби. Решта змінила світогляд саме за життя в злочинних умовах окупації. Отже, характер окупаційного режиму також впливав на світогляд людини.
   У підсумках зазначено, що, аналіз факторів, які впливали на громадську позицію людини в умовах німецько-фашистської окупації, показав - найбільш домінуючими виявилися: ставлення людини до радянської влади, неприйняття нацизму більшістю населення, прагнення до задоволення наявних потреб (ідеологічних, економічних, моральних), що з ’явилися в людини за життя в умовах окупаційного режиму.
   Ключові слова: антифашизм, громадянський конфлікт, Донбас, колабораціонізм, окупація, розкуркулені селяни, сепаратизм, фольксдойче.